Багатьом з вас знайоме відчуття, коли прочитана книга так вражає, що хочеться поділитися нею з іншими людьми, донести до всіх її сенс, розповісти про свої емоції від прочитаного. Але не завжди є поряд людина, якій буде близьке те, що ви побачили в цій книзі. У такому випадку існує реальний спосіб подарувати книгу людям, відправивши її у подорож.
Процес « відпускати книги» називається буккросингом.
Буккросинг (англ.. «книгообіг») - хобі, інтелектуальний рух молоді різних країн – вільний рух книг, організований за спеціальними правилами.
Буккросинг складається з найпростішої дії, яка ґрунтується на принципі «Прочитав сам – віддай іншому».
Суть буккросингу. Люди залишають книги, щоб інші могли їх знайти.
Потреба «відпускати» книги виникла не так давно. Очевидно, що причина не лише суто практична – звільнити місце у власній квартирі, а й психологічна – бажання поділитись річчю, а особливо емоцією. До цих факторів додається прекрасна ідея, яка міститься в гаслі буккросингу: «Перетворимо весь світ на бібліотеку!», та безмежні можливості Інтернету – ось вам і нова соціальна гра, як то кажуть, «З користю й не без моралі».
Ідея звільнити книги від марного стояння на полицях з’явилася в американського інтернет-технолога Рона Хорнбекера. На сайті phototag.org, він прочитав про систему циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити це з книгами. У березні 2001 року він залишив 20 книг у холі свого готелю. А за півроку на сайті Хорнбекера було зареєстровано вже 300 активістів, які „відпускали” свої книги у подорож. Дружина Рона Хорнбекера зробила емблему – книжки з ручками-ніжками на жовтому фоні, яка символізує переміщення книги по світу.
З Америки рух перемістився до Європи. Особливо привітно його зустріли в Італії та Франції, згодом він поширився по всій Європі, аж до Фінляндії. Сьогодні в русі буккросингу приймають участь понад 740 тисяч учасників із 130 країн світу, він переріс у справжню інтелектуальну гру. За останні роки рух набув такої популярності, що в 2004 році термін «буккросинг» було занесено до Оксфордського словника. Йому дали таке визначення: буккросинг - практика залишати книги в публічному місті, щоб інші люди знайшли її і прочитали, а потім залишили її іншим.
За даними офіційного сайту буккросерів www.bookrossing. сom, сьогодні у світі налічується вже 617 тисяч офіційно зареєстрованих буккросерів та майже 4,5 мільйони «вільних» книжок. До кола буккросерів щоденно приєднуються щонайменше 300 людей. Тож за кілька років їх кількість сягне 1_мільйон людей.
Сьогодні сайти буккросингу в місяць відвідують 25 мільйонів кросерів. На сайти дуже часто заходять видавці та автори книжок — цікавляться, що найпопулярніше між людей. Сайти дозволяють кросерам спілкуватися один з одним, а також відслідковувати подорожі книг світом. Із розвитком руху сайт стає зібранням тисяч рецензій, думок та історій.
Для того щоб зрозуміти навіщо потрібен буккросинг, необхідно спробувати самому «відпустити» книгу. Усе просто. Знайди на своїй книжковій полиці книгу, яку ти хочеш звільнити, зареєструй ії на спеціальному сайті bookcrossing ua., напиши отриманий книжковий номер на обкладинці, а краще – на спеціальній наліпці, яку можна завантажити з сайту, обгорни книгу в прозорий пластиковий пакет, залиш книгу у місці, де ії знайде наступний читач (у кафе, магазині, на парковій лавочці). А потім слідкувати за її переміщенням. Поспілкуватися з тими, хто теж прочитав саме цю, твою книгу. Але найцікавіше натрапити на чиюсь залишену книгу. Врешті-решт - це шанс не тільки прочитати нову для себе літературу, але знайти для себе нових друзів.
Асортимент відправлених у подорож книжок різноманітний: від «Молодої гвардії» Олександра Фадєєва до «13,99 євро» Фредеріка Бегбедера.
Географія подорожей вражає. Книжки знаходять власників по всьому світу — аж до Антарктики. І роман того ж Бегбедера запросто може знайтися в Барселоні чи в Австралії. Буккросери любовно називають свої книжки «паперовими друзями» і «паперовими братами». Сьогодні буккросинг переріс у справжній інтелектуальний рух.
Буккросинг корисний тим, що він змінює ставлення людей до читання і книжок. Ось що з цього приводу говорить сам Рон Хорнбекер: «Я вважаю, що буккросинг – доля літератури. Відпускати свої книги в невідомість і слідкувати за їх подальшим життям значно цікавіше, ніж просто зберігати їх на полиці. Тільки уявіть! Книжки – назавжди… Люди не викидають їх . Мине сто років і ваш праправнук відкриє книгу, прочитає в журналі записи, які колись ви написали. Як це чудово!»
Якщо ви побачили залишену книгу в парку, на лавочці, в іншому місці знайте, що вона не загублена, а можливо залишена спеціально для вас. Прочитайте і передайте іншому. Про знайдену книгу достатньо ввести її номер на сайт буккросингу і перед вами - вся історія життя книжки.
Для того, щоб учасники руху могли відпустити книгу у вільну подорож по світу, існують безпечні місця - «безпечні полиці», на яких ви можете залишати книги з впевненістю, що їх прочитають інші.
«Безпечні полиці» можуть бути розміщенні в кафе, бібліотеках, інститутах, магазинах у кінотеатрах…
Прості правили буккросингу:
- ви можете взяти будь-яку книгу на «безпечній полиці», всі вони «вільні»;
- ви можете взяти книгу, якщо вона вам не сподобалась, повернути її назад, де її зможе знайти та людина, якій вона потрібна;
- ви можете принести свою книгу, залишити її на «безпечній полиці»;
- якщо ви вирішили приєднатися до рядів буккросерів, то не випускайте на волю непотрібну книгу. Якщо книга справді подобається вам, то цілком імовірно, сподобається й іншим. Книга має захоплювати, наштовхувати на роздуми, спонукати до дискусії;
- ви можете стати професійним буккросером, розповсюджувачем ідей та знань, зареєструвавшись на спеціальному сайті.
В Україні перші акції обміну книжками почалися в 2005 році. Наразі працює кілька інтернет-форумів присвячених цій темі. Крім столиці, книжковий марафон уже підхопили такі міста, як Харків, Кіровоград, Одеса, Луганськ, Сімферополь, Севастополь, Хмельницький, Херсон, Луцьк. Найбільш розвинений буккросинг у Києві, Львові та Дніпропетровську. Проте сподіватимемося, що такого роду рух приживеться й у нас. Тому якщо невдовзі ви знайдете книгу – не дивуйтесь, а краще візьміть її з собою та прочитайте. Не забудьте вказати на зворотньому боці обкладинки свої дані і , за бажанням, відгук про прочитану книгу. Потім відправте книгу у «вільне плавання».
Говорять українські буккросери:
«Чому я люблю буккросинг? Якщо розставляти пріоритети моїх переконань, то на перше місце я ставлю екологію. Книжку одноразового прочитання «детективи, хіти минулих років» досить раз прочитати і ви більше до неї не будете повертатися. Вона належить історії літератури, а не для того, щоб лежала на полиці. Пускаючи її на буккросинг, ви рятуєте дерево. Збільшуючи обіг цієї літератури, ви зберігаєте довкілля». (ОКСАНА ЗАБУЖКО, українська письменниця.)
«Насправді дуже важко розлучатися зі своїми книжками. Є щось, що не можеш відірвати від душі, а є – що можеш спокійно відпустити. Книжки мають внутрішню енергетику і ти автоматично встановлюєш її з наступним користувачем.» (ЮРІЙ МАКАРОВ, журналіст.)
На сьогодні буккросинг має власну лексику: книжки відпускаються на волю. Цей книжковий рух змінюється, росте і створює нові форми спільної діяльності. Якщо спочатку буккросинг обмежувався обміном книг, зараз влаштовуються спонтанні і організовані зустрічі, обговорення прочитаних книжок в Інтернеті, перевезення книжок в інші міста і країни.
Проект «Буккросингу» діє і в нашій гімназії. Першими учасниками гімназійного проекту «Букроссингу» стали наші вчителі та учні. Запропоновані ними книги знаходяться на «безпечній полиці» у бібліотеці гімназії. Гасло руху «Прочитав сам – віддай іншому». Одна з умов – це має бути дійсно цікава книга, якою хочеться поділитися з іншими. Проект абсолютно некомерційний, всі книжки розповсюджуються безкоштовно. Запрошуємо для участі в проекті всіх бажаючих учителів та учнів гімназії.
Кроки для участі в проекті:
- Принесіть книгу, яку хочете «відпустити», та залиште її на «безпечній полиці»;
- Знайдіть там книгу, яка подобається;
- Повторюйте це багато-багато разів, запрошуючи до участі друзів та знайомих.
Що дає Буккросинг людині?:
- відчуття причетності до благородної справи (перетворимо весь світ на бібліотеку);
- нові знайомства (реальні та віртуальні);
- налагодження стосунків на основі спільного захоплення;
- це заняття – не лише гарний спосіб знайти цікаву і захоплюючу літературу для, та підвищити свій рівень саморозвитку, але й знайти нових друзів, знайомих однодумців та приємних співрозмовників;
- учасники руху впевнені, що їх гра зберігає дерева від зайвого нищення на папір.
Тим, хто візьме участь у книгообміні, буде приємно усвідомлювати, що ваша книга дарує радість і користь іншим людям.
