За вікном – травень, період підведення підсумків навчального року, час, коли всі школярі традиційно пишуть контрольні роботи, державну підсумкову атестацію та готуються до ЗНО. І хоча ці заходи мають на меті лише перевірку отриманих школярами знань, для багатьох здобувачів освіти та їх батьків вони стають ще й справжнім психологічним випробуванням. Особливо гостро це відчувається у цьому році.
Адже у багатьох нервова система, окрім сезонної втоми, виснажена тривогою і панікою через коронавірус та втомою і роздратуванням від дистанційного навчання.
Як же допомогти дитині та її батькам у цей непростий період?
Працездатність людини не може постійно перебувати на одному рівні. Тобто, існують періоди високої, середньої та низької працездатності. Якщо розглянути з цієї точки зору навчальний рік, то побачимо, що вересень характеризується невисокою ефективністю навчання, оскільки триває процес «впрацьовування» після тривалого відпочинку (літніх канікул). Жовтень і листопад – місяці високої працездатності, а ось у грудні вона знову поступово знижується (через втому і передсвятковий настрій). Січень починається із «впрацьовування» (після зимових канікул). В лютому ефективність навчання загалом висока, але можуть спостерігатися її різкі зниження за рахунок втоми та зниження мотивації. Березень характеризується вкрай низькою (знову через втому) навчальною працездатністю. У квітні ситуація трішки покращується і ми спостерігаємо ефективність середнього рівня, а в травні вона знову знижується.
Але чому ж деякі діти втомлюються особливо сильно? Давайте, розглянемо фактори, від яких залежать особливості працездатності кожної дитини:
• Стан здоров’я. Зрозуміло, що діти, які страждають на соматичні захворювання, а також мають хронічні хвороби, витримують значно менші навантаження, ніж діти з міцним здоров’ям.
• Вік дитини. Особливо помітним цей фактор стає у першому класі. Адже, навіть, шестирічному учневі ще важко витримувати шкільні навантаження. А, що вже говорити про тих дітей, яких батьки відправили в школу раніше цього віку. Звісно, говорячи, про вік, необхідно зазначити, що розрізняють паспортний та психологічний вік людини. І вони можуть не співпадати. Тобто паспортний вік дитини може не відповідати її психологічному розвитку ( який може як випереджувати його, так і відставати від нього). Саме тому психологи наголошують на важливості психологічної готовності дитини до навчання у школі.
• Мотивація дитини. Якщо провідною мотивацією дитини є зовнішня («Якщо я отримаю гарний бал за семестр, тато купить мені новий телефон»), а не внутрішня («Я хочу дізнатися про щось нове»), то продуктивність діяльності такої дитини на уроках буде низькою незалежно від періоду навчального року.
• Від кількості навчальних навантажень. В наш час батьки намагаються заповнити весь вільний час школяра корисними на їхню думку заняттями («Щоб менше часу на дурниці було»). Дитина пів дня займається у школі, потім відвідує гуртки і секції, працює з репетиторами, а ввечері ще сідає вчити уроки (яких теж немало).
Тож, запам’ятайте: чим більше навантажень має дитина, тим швидше вона втомлюється, а це неодмінно позначиться на її навчанні.
• Вимоги батьків. Часом батьки ставлять занадто високу «планку» щодо досягнень своєї дитини, не враховуючи особливостей розвитку, нахилів і здібностей своєї доньки чи сина. Якщо ці вимоги непосильні для дитини, вона постійно потрапляє у ситуацію невдачі і з боку батьків, замість підтримки отримує осуд, то, напевно, зневіриться і припинить працювати взагалі.
Тож, одним з найважливіших чинників, що визначають успішність дитини під час написання контрольних робіт чи складання іспитів є саме психологічна підтримка батьків. Що батькам варто робити?
1. Приділяти дитині достатньо уваги (цікавтеся, що її хвилює, її настроєм, почуттями, процесом підготовки). Підбадьорювати дитину, відмічати те, що в неї виходить добре, хвалити за старання та гарний результат. Виражати готовність, за потреби, допомогти. Ділитися власним позитивним досвідом складання іспитів. Переконувати, що вона зможе успішно пройти і це випробування. Адже, почуття страху і невпевненості у своїх силах збільшують імовірність припускання помилок.
2. Не підвищувати тривожність дитини, насамперед, своїм хвилюванням і невпевненістю у її знаннях та вміннях. Краще допоможіть їй зрозуміти, що бал – не є єдиним та остаточним показником рівня її знань та вмінь. І, найголовніше, що кількість балів не зменшить вашої любові до неї.
3. Не критикувати дитину і не порівнювати її з іншими дітьми. Це лише негативно вплине на її самооцінку та характер.
4. Спостерігати за самопочуттям дитини, запобігаючи, насамперед, перевтомі. Залиште для школяра на період контрольних та іспитів мінімальний перелік домашніх обов’язків. Поясніть дитині, наскільки важливим зараз є повноцінний сон.
5. Зверніть увагу на харчування дитини. Подбайте, щоб вдома була поживна й різноманітна їжа, яка забезпечить надходження збалансованого комплексу вітамінів, необхідних під час інтенсивного розумового напруження. Особливо корисними в цей період будуть: риба, сир, горіхи, курага, свіжі овочі та фрукти. А ось зловживати солодощами та борошняними виробами не варто.
6. Поясніть дитині як важливо змінювати види діяльності (інтелектуальна робота має обов’язково чергуватися із фізичними навантаженнями та часом для відпочинку). Адже, непомірне інтелектуальне навантаження не лише не гарантує позитивний результат, а й може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям. Ранкова зарядка, спорт, прогулянки не повинні виключатися із щоденного графіка під час підготовки до контрольних чи іспитів.
7. Забезпечити дитині комфортне місце для підготовки до контрольних та іспитів. Звести до мінімуму фактори, які можуть відволікати школяра від занять.
Напередодні контрольної, тестування чи іспиту дайте дитині можливість повноцінно відпочити й добре виспатися.
А головне, пам’ятайте, немає нічого важливішого за психічне і фізичне здоров’я вашої дитини та щасливу усмішку на її обличчі.
Рекомендації підготовлені навчально-методичним кабінетом психологічної служби РОІППО
