Layout

Cpanel

Банк педагогічного досвіду

Цимбалюк Лариса Саватіївна, вчитель біології,

спеціаліст вищої категорії,

учитель-методист

Система роботи вчителя будується на сучасних технологіях, головна мета яких створити такі умови для розвитку особистості, за яких «…дитина просто могла б вчитися сама і робила б це із задоволенням» (К._Роджерс).

Для підвищення ефективності навчально-виховного процесу Лариса Саватіївна активно використовує сучасні технічні засоби навчання. На уроках і в позакласній роботі застосовує фрагменти із власним коментуванням, що викликає в учнів зацікавленість, сприяє розвитку пізнавальної активності, стимулює розумову діяльність дітей, створює творчу атмосферу.

Для досягнення позитивних результатів широко практикує інтерактивні форми і методи роботи (робота в групах, в парах, «мікрофон», «мозковий штурм», «незакінчене речення», рольові ігри та ін..), творчі проблемні та пошуково-дослідницькі завдання.

Творче використання інтерактивних методів і прийомів, як свідчить досвід педагога, дає змогу розширити базу фактичних знань учнів, формувати необхідні навички, розвивати абстрактне мислення. Проблемні ситуації і завдання, дослідницька робота, дискусії допомагають розвивати критичне і творче мислення учнів, формують уміння і бажання працювати самостійно

 


Козловська Світлана Іванівна, вчитель фізики,

спеціаліст вищої категорії, учитель-методист

Одним із варіантів активізації пізнавальної діяльності учнів є використання вчителем інформаційних (комп'ютерних) технологій, адже вони дають можливість досягти таких цілей:

підвищення інтересу учнів до вивчення предмета шляхом створення умов самодослідження природних явищ (середовище - дослідницька лабораторія);

забезпечення диференційованого підходу до вивчення фізики;

формування навичок розв'язання задач практичного та дослідницького характеру;

структуризація змісту навчання фізики та активізація опорних знань;

формування політехнічних знань та ін.

У комплексі з іншими засобами вони сприяють розвитку здібностей учнів, підвищенню рівня знань, дають різнобічну інформацію про фізичні явища та процеси, забезпечують успішне викладання фізики, адже допомагають долати такі методичні труднощі, коли не всі фізичні явища можна продемонструвати учням і зробити доступним для сприйняття.

Світлана Іванівна впроваджує комп’ютерні технології на уроках фізики в кількох напрямках:

  • використання на уроках ТЗН;

  • використання для моделювання різноманітних фізичних явищ і процесів;

  • створення комп’ютерної вимірювальної лабораторії;

  • використання для самостійної роботи школярів, а також для діагностики та контролю їхніх знань.

 


 

Метелюк Валентина Андріївна, вчитель української мови та літератури,

спеціаліст вищої категорії, старший учитель

Практичне значення впровадження інноваційних технологій полягає в тому, що вчитель, спираючись на здібності, нахили, інтереси, ціннісні орієнтації та суб’єктивний досвід, розвиває індивідуальність учня, створює умови для його самовираження, саморозвитку, самореалізації. Таке навчання дає учневі право на самобутність, індивідуальність, формує його уявлення про себе як рівноправну особистість у навчальному процесі, створює умови, за яких учень не зможе навчатися нижче своїх можливостей.

Засобами реалізації інноваційних підходів стали елементи інтерактивних, проектних, інформаційних (мультимедійних) технологій. Такий підхід дозволив практикувати систему різнотипних уроків у межах однієї теми, вивільнив час для формування практичних навичок, спрямованих на розвиток комунікативних та пізнавальних компетентностей учнів.

Уроки Валентини Андріївни відзначаються вмотивованістю, продуманою структурою, чітко спланованою роботою, оптимальним поєднанням ефективних форм і методів роботи, грамотно скомпонованим навчальним матеріалом. Така організація навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури дозволяє формувати у вихованців наступні якості:конгітивні (пізнавальні) – вміння відчувати навколишній світ, ставити запитання, обґрунтовувати розуміння питання, вступати в діалог чи дискусію, робити висновки;креативні (творчі) – виявляти гнучкість розуму, фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність мислення;комунікативні – здатність взаємодіяти з іншими суб’єктами і з навколишнім світом.

 


Ковальчук Валентина Олексіївна, вчитель української мови та літератури,

спеціаліст вищої категорії, учитель-методист

Стиль роботи вчителя - творчий пошук, постійне вдосконалення. На уроках української літератури намагається створити атмосферу психологічного комфорту, довіри і співпраці, активізувати роботу душі та розуму, забезпечити високі результати діяльності. Чітко продумує навчальну, розвиваючу, виховну мсту кожного уроку, дбайливо добирає додаткову літературу, інформаційні джерела, наочні посібники, ілюстративний матеріал.

Привчає учнів самостійно здобувати знання, аналізувати, узагальнювати та активно застосовувати вивчене у нестандартних ситуаціях, вести пошуково-дослідницьку роботу. Створює на уроках мови і літератури ситуацію спілкування, що сприяє прояву ініціативи, самостійності, вибірковості у способах роботи.

Працює над розвитком розумових здібностей: пам'яті, логічного мислення, адекватного розуміння причинно-наслідкових зв'язків. З цією метою використовує різноманітні інтерактивні методи, прийоми і форми роботи («мікрофон», «рольова гра», «займи позицію» тощо).

Вся система навчальної та виховної роботи педагога з гімназистами спрямована на вивчення творчого потенціалу особистості учня, створення сприятливих умов для розвитку індивідуальності, що досягається шляхом поєднання методів активізації пізнавальної діяльності з розвитком самостійної та навчально-дослідницької роботи учнів.

 


 

Антонів Тетяна Віталіївна, вчитель інформатики.

 спеціаліст вищої категорії, учитель-методист

 Учителька обов'язковим для себе вбачає тісне поєднання теорії і практики, залучення учнів до самостійної роботи, застосування міжпредметних зв'язків і встановлення таким чином наступності й взаємозв'язку у вивченні фізики, математики, економіки.

 Особливу увагу приділяє розвиткові мислення, а не репродуктивним здібностям відтворення обмеженого набору певних знань. При вивченні основ алгоритмізації розвиває в учнів алгоритмічне, конструктивне, логічне мислення, яке формує операційний тип мислення, спрямований на вибір оптимального розв'язку поставленої задачі з кількох можливих. Розвиваючи мислення учнів, виробляючи в них уміння самостійно складати програми до поставленої задачі, застосовує метод побудови математичної моделі. При цьому успішно досягає кінцевих результатів. Поряд з традиційними формами Тетяна Віталіївна використовує уроки-лекції, семінари, самостійну роботу учнів за завданнями-інструкціями. Проводить цілеспрямовану колективну та індивідуальну роботу над найважливішими питаннями програми. Ставить за мету навчити учнів використовувати комп'ютер у повсякденному житті.

 Творчо підходить до складання диференційованих завдань з різних тем, широко використовує роздатковий матеріал, невеликі за обсягом письмові самостійні роботи.

 


Осійчук Віктор Михайлович, учитель трудового навчання,

 спеціаліст вищої категорії, старший учитель

 Застосування методу проектування на уроках трудового навчання дозволяє вчителю формувати в учнів компетентності, а саме: технічний і технологічний кругозір; культуру праці та побуту; самостійне та критичне мислення; розвиток особистісних якостей, потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства, виховання відповідальності за результати власної діяльності.

 Основу діяльності педагога становить творча діяльність учнів, зорієнтована на вільний вибір ними об’єкта проектування. Саме тому надає перевагу таким методам, як «мозковий штурм», фантазування, метод зразків, фокальних об’єктів, метод створення образу ідеального об’єкта, вміло забезпечує послідовне формування в учнів уявлень про зміст та етапи цілісного процесу проектування і виготовлення виробів, здійснює підготовку учнів до проектно-технологічної діяльності: вибір об’єкту технологічної діяльності; обґрунтування цього вибору; художнє конструювання; технічне конструювання; підбір конструкційних матеріалів; вибір технологічних процесів, інструментів, обладнання; виготовлення виробів; аналіз і оцінка процесу і результату праці; нескладні маркетингові дослідження.

 

При виборі форм та методів роботи на уроці застосовує засоби, що активізують самого учня, його логічне, технічне та конструкторське мислення (ділові, рольові ігри, аналіз конкретних вироблених ситуацій, проблемний виклад матеріалу). Звертає особливу увагу на розвиток самостійних творчих здібностей учнів, бо через творчість найбільш повно виявляються професійні інтереси та нахили; практикує розв’язування з учнями творчих задач з елементами конструювання, технічних завдань, як засіб формування навичок просторового і технічного стилю мислення, читання креслень деталей, як засіб розвитку конструкторського мислення; творчі практичні роботи.

 


 

Максимчук Мирослава Олександрівна,

вчитель біології,

спеціаліст вищої категорії, учитель-методист

Центральне місце у роботі з дітьми відводить екологічному вихованню, яке сприяє формуванню високої екологічної культури і свідомості.

У своїй роботі широко використовує народну етнопедагогіку (казки, легенди, прислів’я, приказки), вміло поєднує навчальний матеріал із практичною діяльністю у природному середовищі, враховує вікові, індивідуально-психологічні особливості учнів, їх пізнавальні можливості у процесі екологічної освіти і виховання, вміло організовує дослідницьку, пошукову діяльність гімназистів з охорони і поліпшення природного середовища своєї місцевості, здійснює вплив на виховання гімназистів власним прикладом бережливого, дбайливого ставлення до навколишнього середовища.

Реалізацією екологічних завдань здійснює через такі форми і методи виховання:

- бесіда на екологічну тематику з елементами гри, екологічні ерудиціони, вікторини;

- проведення польових навчальних практикумів та екскурсій, екологічних екскурсій, природоохоронних акцій;

- розробка дослідницьких екологічних проектів;

- проведення конкурсів екологічного малюнка, ділових ігор, наукових конференцій.

Учитель використовує інноваційні технології, часто застосовує навчання в малих групах, в яких основна відповідальність за пізнавальний інтерес покладається на самих учнів. Найчастіше обирає проектний метод навчання з використанням інформаційних та інтерактивних технологій.


 Магель Людмила Миколаївна,

вчитель хімії.

Спеціаліст вищої категорії, старший учитель

В основі досвіду педагога – формування ключових компетентностей учнів на уроках хімії в умовах особистісно-зорієнтованого навчання.

Практика засвідчує, що вчитель за допомогою різноманітних форм у процесі навчання хімії формує в учнів у кінцевому результаті певний вид компетентності. Основу організації навчальної діяльності учнів в умовах особистісно орієнтованого навчання у комплексному поєднанні становлять:

  • технології розвивального навчання;
  • групові форми роботи на уроці;
  • навчання як процес дослідження;
  • інтерактивні методики;
  • проблемна ситуація;
  • хімічний експеримент;
  • дидактичні ігри.

Людмила Миколаївна належну увагу приділяє формуванню компетентності продуктивної творчої діяльності на уроках хімії, що включає:

  • проведення нестандартних уроків;
  • залучення учнів до науково-дослідницької роботи;
  • використання нетрадиційних домашніх завдань;
  • залучення учнів до реалізації творчих робіт та проектів;
  • активне залучення учнів до позакласної роботи з предмета.

Своєю працею вчитель доводить, що компетентнісний підхід в освіті пов’язаний з особистісно зорієнтованими і діяльнісними підходами до навчання. Це потребує переосмислення педагогом самого змісту освіти, перетворення процесу здобуття знань на такі заняття, коли у полі зору наставника перебуває кожний учень.


 

Целюх Тетяна Григорівна, вчитель української мови та літератури.

Спеціаліст вищої категорії, старший учитель

 В основі досвіду педагога – розвиток комунікативно-діяльнісних умінь та навичок учнів на уроках словесності. Мета діяльності полягає у сприянні мовленнєвому розвитку гімназистів, які б уміли змістовно, зв’язно і стилістично грамотно висловлювати свої думки, що є найголовнішим у соціалізації дитини. Методичну скарбничку вчитель сумлінно поповнює низкою нетрадиційних уроків та позакласних заходів із використанням інтерактивних технологій. Для досягнення позитивних результатів використовує групові та фронтальні методи навчання. Із групових методів – робота в парах (обговорити подію, твір, підвести підсумок, взяти інтерв’ю один в одного, проанкетувати партнера тощо), робота в малих групах (дослідити життєвий і творчий шлях письменника, поета, здійснити аналіз поезії), «акваріум» (презентація результатів роботи мікрогрупи на загал класу) та ін. Серед фронтальних методів надає перевагу таким: «незакінчене речення», «мікрофон», «мозковий штурм», «займи позицію»

 Вчителька використовує широкий спектр творчих, пошукових, дослідницьких завдань, які практикує на уроках та в позаурочний час з метою мотивації навчальної діяльності, активізації мислення, уяви, формування комунікативних, пізнавальних навичок, розвитку творчих здібностей учнів. Учні пишуть казки, як на вільну, так і на лінгвістичну тематику, що розвиває інтерес до мови в цілому та окремих мовознавчих тем, створюють загадки, складають акровірші, шаради, кросворди на теми не лише мовні, але й літературні.

 Педагог практикує проведення самостійних робіт у формі літературних диктантів або тестів-диктантів. Часто учні самі складають такі завдання, що стимулює навчальну діяльність дітей, є важливим елементом мотивації, оскільки дозволяє дитині стати співавтором уроку.


 Момотюк Світлана Іванівна,

вчитель української мови та літератури, учитель-методист


                                           Педагог вбачає потребу розвитку в учнів свідомого ставлення до навчання, сприяння позитивній мотивації до пізнавальної діяльності, потребі у самопізнанні, самореалізації та вдосконаленні, створенні самодостатньої особистості, яка не загубиться на складних життєвих шляхах та зросте національно свідомою духовно багатою людиною.


                                          У педагогічній діяльності орієнтується на потенційні здібності й можливості учнів, на якомога глибше проникнення, у внутрішній світ дитини з метою формування сталих  позитивних мотивів у здобутті знань, умінь, навичок.


                                          Під час практичних занять із гімназистами намагається знайти відповіді на питання: як навчити школярів слухати і чути іншого, прийняти чи зрозуміти точку зору свого співрозмовника і толерантно ставитися до людей? Як заохотити учнів бути активними на уроці?

                                        З цією метою розробила вимоги та підходи, здатні забезпечити перетворення навчання з процесу засвоєння знань на процес розвитку особистості. 



  Ульянова Ганна Олександрівна,

вчитель української мови та літератури, учитель-методист 

                                    Ганна Олександрівна працює над проблемою організації творчої діяльності учнів на уроках і під час самостійної роботи. Переконана, що у кожній особистості природою закладений певний потенціал творчого пошуку, і своє завдання вбачає у тому, щоб виявити ці здібності, розвинути їх якомога повніше, вмотивувати учневі необхідність постійної праці над самовдосконаленням. Надзвичайно важливо навчити дитину бачити прекрасне у навколишньому, продовжуючи думку О.П.Довженка «навчити знаходити зорі у калюжах буденності». Лише навчивши цінувати прекрасне, тонко й об’єктивно оцінювати світ навколо, правильно сприймати дійсність, можна допомогти учневі адаптуватися у дорослому житті, у світі з безліччю проблем та складностей. Ця робота надзвичайно клопітка, часто її результат не лежить на поверхні, але він буде успішним, якщо, розвинувши творче єство, вибравши працю до душі «сродну» по-сковородинськи, дитина зуміє реалізуватись у майбутньому, стати активним громадянином своєї держави.

 

Для досягнення позитивних результатів широко практикує інтерактивні форми і методи роботи (робота в групах, в парах, «мікрофон», «акваріум», «мозковий штурм», рольові ігри), творчі та пошуково-дослідницькі завдання, нетрадиційні уроки (урок-дослідження, урок-подорож, урок-презентація та ін.).


 

Грановська Олена Петрівна,

вчитель образотворчого мистецтва.

Спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист

 

Учителька переконана, що за допомогою цілеспрямованого застосування сугестивних технологій на уроках образотворчого мистецтва можна створити такі психолого-педагогічні умови навчання, які сприятимуть розвитку творчих компетентностей школярів.

Образотворче мистецтво – це предмет, який покликаний навчити учнів бачити, відчувати, аналізувати, порівнювати, розуміти, творити. Саме тому, пріоритетною метою уроків є «пережити, оцінити, виразити» замість «засвоїти, повторити, закріпити». Для цього Олена Петрівна до своїх уроків включає музичні паузи (тематичні композиції, пісні для введення в творче середовище чи підсилення теми уроку; релаксмелодії для зняття емоційного напруження, втоми та ін.), літературні «хвилинки» (невеликі за обсягом легенди, казки, вірші), використовує елементи режисури (уявна подорож чи заочна екскурсія; перевтілення автора картини) тощо.

Важливим компонентом мотивації навчання є створення відповідного емоційного середовища уроку образотворчого мистецтва. Створити відповідний емоційний настрій, викликати інтерес до вивчення нового матеріалу допомагають вправи на зняття втоми, налаштування на зміцнення позитивного настрою та емоцій.

Необхідною складовою уроків образотворчого мистецтва є аромотерапія та арт-терапія. Аромотерапія дозволяє зняти стрес, підняти життєвий тонус, покращити працездатність, відновити емоційне здоров’я учнів. Застосування прийомів арт-терапії допомагає усвідомити зміст зображення, корегує поведінку, дає можливості виходу емоцій через малюнок.


 

Туревич Оксана Олександрівна, вчитель фізики

педагогічне звання "старший учитель"

 

          В основі досвіду педагога – застосування інформаційних технологій на різних етапах уроків фізики та астрономії. Фотоопитування, флеш-анімації, комп’ютерні презентації, віртуальні лабораторії, тестування – невід’ємна частина навчання гімназистів. Свою діяльність педагог спрямовує на розвиток навичок дослідницької діяльності, формування сучасної наукової картини світу, розвиток вмінь, які дозволяють учням визначати мету, знаходити оптимальні способи реалізації поставлених задач, використовувати різні інформаційні джерела, оцінювати отримані результати, організовувати власну діяльність.

 

          Важливим завданням для себе вчитель вважає створення атмосфери зацікавленості предметом, що викликає бажання і прагнення гімназистів працювати самостійно з каталогами, зоряними картами, вести спостереження, що розкриває сутність предметів і явищ, сприяє розвитку творчого мислення.

          Оксана Олександрівна впроваджує комп’ютерні технології на уроках фізики в кількох напрямках:

  • використання на уроках ТЗН;

  • використання для моделювання різноманітних фізичних явищ і процесів;

  • створення комп’ютерної вимірювальної лабораторії;

  • використання для самостійної роботи школярів, а також для діагностики та контролю їхніх знань.

 

Прапор україни

Актуально

Календар подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Цікава інформація

Блоги вчителів