Layout

Cpanel

Банк педагогічного досвіду - Сторінка 2

Осійчук Віктор Михайлович, учитель трудового навчання,

 спеціаліст вищої категорії, старший учитель

 Застосування методу проектування на уроках трудового навчання дозволяє вчителю формувати в учнів компетентності, а саме: технічний і технологічний кругозір; культуру праці та побуту; самостійне та критичне мислення; розвиток особистісних якостей, потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства, виховання відповідальності за результати власної діяльності.

 Основу діяльності педагога становить творча діяльність учнів, зорієнтована на вільний вибір ними об’єкта проектування. Саме тому надає перевагу таким методам, як «мозковий штурм», фантазування, метод зразків, фокальних об’єктів, метод створення образу ідеального об’єкта, вміло забезпечує послідовне формування в учнів уявлень про зміст та етапи цілісного процесу проектування і виготовлення виробів, здійснює підготовку учнів до проектно-технологічної діяльності: вибір об’єкту технологічної діяльності; обґрунтування цього вибору; художнє конструювання; технічне конструювання; підбір конструкційних матеріалів; вибір технологічних процесів, інструментів, обладнання; виготовлення виробів; аналіз і оцінка процесу і результату праці; нескладні маркетингові дослідження.

 

При виборі форм та методів роботи на уроці застосовує засоби, що активізують самого учня, його логічне, технічне та конструкторське мислення (ділові, рольові ігри, аналіз конкретних вироблених ситуацій, проблемний виклад матеріалу). Звертає особливу увагу на розвиток самостійних творчих здібностей учнів, бо через творчість найбільш повно виявляються професійні інтереси та нахили; практикує розв’язування з учнями творчих задач з елементами конструювання, технічних завдань, як засіб формування навичок просторового і технічного стилю мислення, читання креслень деталей, як засіб розвитку конструкторського мислення; творчі практичні роботи.

 


 

Максимчук Мирослава Олександрівна,

вчитель біології,

спеціаліст вищої категорії, учитель-методист

Центральне місце у роботі з дітьми відводить екологічному вихованню, яке сприяє формуванню високої екологічної культури і свідомості.

У своїй роботі широко використовує народну етнопедагогіку (казки, легенди, прислів’я, приказки), вміло поєднує навчальний матеріал із практичною діяльністю у природному середовищі, враховує вікові, індивідуально-психологічні особливості учнів, їх пізнавальні можливості у процесі екологічної освіти і виховання, вміло організовує дослідницьку, пошукову діяльність гімназистів з охорони і поліпшення природного середовища своєї місцевості, здійснює вплив на виховання гімназистів власним прикладом бережливого, дбайливого ставлення до навколишнього середовища.

Реалізацією екологічних завдань здійснює через такі форми і методи виховання:

- бесіда на екологічну тематику з елементами гри, екологічні ерудиціони, вікторини;

- проведення польових навчальних практикумів та екскурсій, екологічних екскурсій, природоохоронних акцій;

- розробка дослідницьких екологічних проектів;

- проведення конкурсів екологічного малюнка, ділових ігор, наукових конференцій.

Учитель використовує інноваційні технології, часто застосовує навчання в малих групах, в яких основна відповідальність за пізнавальний інтерес покладається на самих учнів. Найчастіше обирає проектний метод навчання з використанням інформаційних та інтерактивних технологій.


 Магель Людмила Миколаївна,

вчитель хімії.

Спеціаліст вищої категорії, старший учитель

В основі досвіду педагога – формування ключових компетентностей учнів на уроках хімії в умовах особистісно-зорієнтованого навчання.

Практика засвідчує, що вчитель за допомогою різноманітних форм у процесі навчання хімії формує в учнів у кінцевому результаті певний вид компетентності. Основу організації навчальної діяльності учнів в умовах особистісно орієнтованого навчання у комплексному поєднанні становлять:

  • технології розвивального навчання;
  • групові форми роботи на уроці;
  • навчання як процес дослідження;
  • інтерактивні методики;
  • проблемна ситуація;
  • хімічний експеримент;
  • дидактичні ігри.

Людмила Миколаївна належну увагу приділяє формуванню компетентності продуктивної творчої діяльності на уроках хімії, що включає:

  • проведення нестандартних уроків;
  • залучення учнів до науково-дослідницької роботи;
  • використання нетрадиційних домашніх завдань;
  • залучення учнів до реалізації творчих робіт та проектів;
  • активне залучення учнів до позакласної роботи з предмета.

Своєю працею вчитель доводить, що компетентнісний підхід в освіті пов’язаний з особистісно зорієнтованими і діяльнісними підходами до навчання. Це потребує переосмислення педагогом самого змісту освіти, перетворення процесу здобуття знань на такі заняття, коли у полі зору наставника перебуває кожний учень.


 

Целюх Тетяна Григорівна, вчитель української мови та літератури.

Спеціаліст вищої категорії, старший учитель

 В основі досвіду педагога – розвиток комунікативно-діяльнісних умінь та навичок учнів на уроках словесності. Мета діяльності полягає у сприянні мовленнєвому розвитку гімназистів, які б уміли змістовно, зв’язно і стилістично грамотно висловлювати свої думки, що є найголовнішим у соціалізації дитини. Методичну скарбничку вчитель сумлінно поповнює низкою нетрадиційних уроків та позакласних заходів із використанням інтерактивних технологій. Для досягнення позитивних результатів використовує групові та фронтальні методи навчання. Із групових методів – робота в парах (обговорити подію, твір, підвести підсумок, взяти інтерв’ю один в одного, проанкетувати партнера тощо), робота в малих групах (дослідити життєвий і творчий шлях письменника, поета, здійснити аналіз поезії), «акваріум» (презентація результатів роботи мікрогрупи на загал класу) та ін. Серед фронтальних методів надає перевагу таким: «незакінчене речення», «мікрофон», «мозковий штурм», «займи позицію»

 Вчителька використовує широкий спектр творчих, пошукових, дослідницьких завдань, які практикує на уроках та в позаурочний час з метою мотивації навчальної діяльності, активізації мислення, уяви, формування комунікативних, пізнавальних навичок, розвитку творчих здібностей учнів. Учні пишуть казки, як на вільну, так і на лінгвістичну тематику, що розвиває інтерес до мови в цілому та окремих мовознавчих тем, створюють загадки, складають акровірші, шаради, кросворди на теми не лише мовні, але й літературні.

 Педагог практикує проведення самостійних робіт у формі літературних диктантів або тестів-диктантів. Часто учні самі складають такі завдання, що стимулює навчальну діяльність дітей, є важливим елементом мотивації, оскільки дозволяє дитині стати співавтором уроку.


 Момотюк Світлана Іванівна,

вчитель української мови та літератури, учитель-методист


                                           Педагог вбачає потребу розвитку в учнів свідомого ставлення до навчання, сприяння позитивній мотивації до пізнавальної діяльності, потребі у самопізнанні, самореалізації та вдосконаленні, створенні самодостатньої особистості, яка не загубиться на складних життєвих шляхах та зросте національно свідомою духовно багатою людиною.


                                          У педагогічній діяльності орієнтується на потенційні здібності й можливості учнів, на якомога глибше проникнення, у внутрішній світ дитини з метою формування сталих  позитивних мотивів у здобутті знань, умінь, навичок.


                                          Під час практичних занять із гімназистами намагається знайти відповіді на питання: як навчити школярів слухати і чути іншого, прийняти чи зрозуміти точку зору свого співрозмовника і толерантно ставитися до людей? Як заохотити учнів бути активними на уроці?

                                        З цією метою розробила вимоги та підходи, здатні забезпечити перетворення навчання з процесу засвоєння знань на процес розвитку особистості. 

Прапор україни

Актуально

Календар подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Цікава інформація

Блоги вчителів