Додчук Н.С.
Конкурс знавців української мови для учнів 7 класів
«Найцінніший скарб»
МЕТА : розвивати пізнавальний інтерес учнів, кмітливість, спостережливість, творчі здібності; виховувати, почуття поваги до історичного минулого нашої країни, почуття національної свідомості та нерозривного зв’язку зі своїми предками, естетичні почуття до української пісенної творчості , патріотичні почуття та усвідомлення української приналежності.
Слово вчителя.
Доброго дня, любі шанувальники українського слова!
Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів. Слово дійшло до наших поколінь. І ми, сучасні українці, повинні знати його і берегти.
Переляд відеопрезентації «Рідна мова»
Діти у вишиванках розповідають про виникнення української писемності, значення мови для кожного з нас.
Мова - духовний скарб нації. Це не просто
засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб - МОВА.
Епіграф
Україна – це земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки
Україна - це
неозорі степи та лани;
її талановитий народ;
звичаї і традиції наших предків;
рідна мова.
9 листопада — День української писемності та мови.
Це свято було встановлено в нашій країні 9 листопада 1997 року. Цього ж дня православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора-літописця.
Преподобний Нестор-літописець — киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала змістом його життя.
Найвизначнішою працею Нестора-літописця є «Повість временних літ» — літописне зведення, складене у Києві на початку XII століття. Це перша у Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. «Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного Нестора-літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.
Упродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть. За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VI-IX столітті. Процес унормування загальнонародної української мови вчені відносять до ХІІІ-ХІV століття. У різні періоди літературна мова української народності поєднувала в собі елементи давньоруської писемної мови (Х-ХІІІ ст.), українсько-білоруської (ХІV-ХV ст.), слов’яноукраїнської, староукраїнської («простої мови»), церковнослов’янської (ХІХVІІ ст.).
Інтенсивне формування нової української мови дослідники відносять до другої половини ХVІІІ-ХІХ століть. Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І. П. Котляревський, а основоположником — Т. Г. Шевченко. Разом з розвитком писемного слова український народ став великою нацією, здатною вирішувати питання будь-якої складності й ваги.
Ще Вольтер писав, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя. Тому в 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної.
У день української писемності та мови стартує XIV Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Цей унікальний мовний марафон був зініційований великим українським меценатом і громадським діячем Петром Яциком, який усе життя прожив у Канаді, але завжди пам’ятав про рідну землю.
Після здобуття незалежності він часто приїздив до України. Мовна ситуація в Україні дуже непокоїла Петра Яцика, бо він був переконаний, що є мова — є й держава, немає мови — немає держави. Так народилася ідея конкурсу з української мови для української ж молоді.
Рік від року конкурс набуває популярності, бо головна мета цього мовного змагання — утверджувати державний статус української мови, підносити її престиж.
Нетлінним скарбом століть називають національну мову і літературу — скарбом, що передається від покоління до покоління, що об’єднує минуле й прийдешнє. Мова — живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба у чистоті берегти цей нетлінний скарб, прислухаючись до порад відомого нашого поета Максима Рильського:
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу
служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Сьогодні за кращих знавців рідного слова позмагаються три команди. Оцінювати їх буде журі:
1.
2.
3.
1. Конкурс«Візитка» - знайомство команд.
Кожна команда придумує девіз і назву , обирає капітана команди, малює емблему (журі оцінює).
2. Конкурс «Розминка»
За кожну правильну відповідь 1 бал.
Запитання для команди І «Мовознайки»
1. Державна мова України? (українська) .
2. Слова з протилежним значенням (антоніми).
3. Частина мови про ознаку предмета (прикметник).
4. Найменша одиниця мови? (звук).
5. Знак у кінці питального речення (знак питання).
6. Остання частина слова (закінчення).
7. Перша буква у власній назві (велика).
8. Наука про звуки мови (фонетика).
9. Розмальоване яйце (писанка).
10. Головні члени речення (підмет і присудок).
11. Частина слова перед коренем (префікс).
12. Словниковий склад мови (лексика).
13. Знак у слові В’ячеслав (апостроф).
Запитання для команди 2 «Діти України»
1. Символ українців, що оберігає (оберіг).
2. Займенник з однієї букви (я).
3. Список літер установленого порядку (алфавіт).
4. Нема України без верби і … (калини).
5. Розділ науки про правопис (орфографія).
6. Стиль художньої літератури (художній).
7. Речення з однією граматичною основою (просте).
8. Народна назва Пасхи (Великдень).
9. Найбільша одиниця мови ( текст).
10. У що береться пряма мова? (у лапки).
11. Без якої святині зникає народ? (без мови).
12. Знак у кінці розповідного речення (крапка).
13. Буква без звука (м’який знак).
Запитання для команди 3 «Щасливі українці»
1. Правила спілкування (етикет).
2. Сьомий відмінок нашої мови (кличний).
3. Стиль у науці (науковий).
4. Розмова двох осіб (діалог).
5. Чим починається діалог? (тире).
6. Частина мови про кількість (числівник).
7. Опис природи (пейзаж).
8. Слова з близьким значенням (синоніми).
9. Слова спільного кореня (спільнокореневі).
10. Речення з двома і більше граматичними основами (складне).
11. Зміна букв у корені (чергування).
12. Другорядні члени речення (додаток, означення, обставина).
13. Частина мови що діє (дієслово).
Учитель : А з чого взагалі почалося письмо? (Відповіді дітей) І справді, усе почалося, напевно, із печерних малюнків, які потім записувались словами. Після прийняття християнства (988 рік) на території Київської Русі були відомі два типи письма - кирилиця (від імені Костянтина Філософа, у чернецтві Кирила) і глаголиця (від давньослов'янського "глагол", що означає "слово").Згодом слів, які виражають одне і те ж значення, з’явилося у мові дуже багато. Українська синоніміка, як і синоніміка будь-якої мови, створювалася впродовж історичного розвитку мови. Насамперед виникнення синонімів пов'язане з ходом пізнання людиною навколишнього світу, з дедалі глибшим осягненням ознак, властивостей, рис предметів і явищ. У процесі пізнання виникає потреба не тільки назвати якесь явище, а й висловити свою думку про нього, виявити ставлення до нього.На цій основі люди почали створювати кросворди. Отже, переходимо до третього конкурсу.
3.Конкурс «Розгадай кросворд».
Впишіть у клітинки займенники:
К 1
1. Неозначений (хтось).
2. Особовий (вона).
3. Відносний (який) .
К 2
1. Особовий (ми).
2. Зворотний(себе).
3. Заперечний (ніякий).
К 3
1. Присвійний (їхній).
2. Особовий (ви або ти).
3. Означальний (кожний).
4. Конкурс «Знайди синонім».
Впишіть у клітинки синоніми до поданих слів:
Команда «Мовознайки»
1. Повагом, нешвидко (повільно) .
2. Хороше, гарно (добре).
3. Недалеко, поруч (близько).
Команда «Діти України»
1. Радісно, безжурно (весело).
2. Нерано (пізно).
6. Блаженно, безхмарно, солодко (щасливо).
Команда «Щасливі українці»
1. Невисоко (низько).
2. Нечутно, неголосно (тихо).
3. Поспіхом (швидко).
Учитель. Поки команди розгадують кросворди, ми проведемо конкурс уболівальників, вони нам приготували прислів’я, приказки.
5. Конкурс «Пригадай»
Звучать прислів’я і приказки.
Командам додаються бали. Прислів’я і приказки не можуть повторюватися.
Відгадані кросворди подаються журі на перевірку.
6. Конкурс капітанів.
Учитель. Охарактеризуйте прослухану пісню. Гарна характеристика додасть 10 балів до загальної суми. кожній із команд.
Ірина Зінькова «Нехай квітує Україна» (1 команда).
Світлана Весна «Мій край» (2 команда).
Наталія Май «На нашій Україні» (3 команда).
Учитель. Переходимо до конкурсу юних поетів і конкурсу юних художників.
Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.
Сила слова безмежна… Словом можна піднести до небес, а можна знищити. Цього ніхто не заперечить. А які дивовижні художні твори літератури народжуються за допомогою великого неперевершеного пензля, назва якому – СЛОВО. Тож спробуймо й ми створити диво.
7. Конкурс юних поетів.
Скласти вірш за поданими закінченнями рядків:
К 1
…………погоду –
…………воду.
К 2
…………чотири,
…………відпочили.
К 3
…………на п’ять,
…………погулять.
8. Конкурс юних художників.
Командам треба намалювати прислів’я, які подані на картках.
1.Язик до Києва доведе.
2. За двома зайцями поженешся, жодного не спіймаєш.
3.Без труда нема плода.
Учитель. А поки учасники будуть створювати шедеври, ми проведемо конкурс глядачів. Вам потрібно правильно відповісти на питання, піднявши руку, коли знаєте правильну відповідь. Кожна правильна відповідь приносить 1 бал вашій команді.
9. Конкурс глядачів «За лідером».
1. Народні пісні на Різдво (колядки).
2. Додайте: «Мені тринадцятий…» (минало).
3. Вірш без рими (білий).
4. Перша збірка Шевченка («Кобзар»).
5. Народне оповідання про фантастичні події (легенда).
6. Прізвище Лесі Українки (Косач).
7. Пісня, що має два 14-складових рядки (коломийка).
8. Віршований твір, який співається (пісня).
9. Розділ, в якому вивчаються частини мови (морфологія).
10. Усна народна творчість одним словом (фольклор).
11. Опис зовнішнього вигляду людини (портрет).
12. Місто, де похований Тарас Шевченко (Канів).
13. Державні символи України (гімн, герб, прапор).
14. Новорічне символічне дерево в Україні (ялинка).
15. Назвіть типи мовлення (розповідь, опис, роздум).
16. Художнє означення в літературі (епітет).
17. Рід іменника путь (жіночий).
18. Розділовий знак, який відображає найбільшу паузу в усному мовленні (крапка).
19. День незалежності України (24 серпня).
20. Назвіть дерева-символи України (верба, калина, тополя).
Підведення підсумків гри, нагородження переможців.
Заключне слово вчителя.
Вчімося, друзі, слово любити,
Слово до слова – й думка сповита
Люди без думки – птиці безкрилі,
З думкою люди мудрі й щасливі.
Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –
Мелодійні, дзвінкі, українські слова.
Говоріть про любов і про віру у щастя,
Уникайте мовчання, нудьги і ниття,
Говоріть, хай в розмові слова веселяться,
Говоріть і продовжуйте мові життя!
