Поради педагогам, як працювати з дітьми-переселенцями
1. Знайомство з дитиною (ПІБ, звідки приїхав).
2. Не наголошуйте на ситуації, в якій була дитина. Але наголосіть, що зараз всі в безпеці.
3. У кожної дитини повинно бути чітке розуміння того, що в неї є люди, які її підтримують, які її люблять, які їй допоможуть. І тільки завдяки цій підтримці, тільки завдяки цьому ресурсу дитина зможе адаптуватися і пережити це все.
4. Приділити більше уваги.
5. Організувати спілкування дітей з дитиною-переселенцем.
6. Дозвольте їй сумувати, але слідкуйте за її емоційним станом.
У разі , якщо ви помітили, що дитина довгий час знаходиться в негативному емоційному стані, індивідуально запропонуйте допомогу фахівців, зверніться до психолога закладу.
7. Пояснюйте дітям про важливість бути зібраним і допомагати один одному.
8. Спілкуйтеся нормально, як з усіма дітьми, не проявляйте жалість до них.
9. Переключайте дитину на посильні їй завдання, якщо вона закрита.
10. Доцільно обговорювати з батьками можливі реакції дітей на події, тривоги та страхи у зв’язку з ними та як це відображається в поведінці дитини.
Серед дітей у групі можуть бути ті, хто втратив батька чи матір через події в державі. Такі діти можуть переживати втрату і в такий період у них може знизитись розумова активність, можуть бути складнощі з концентрацією уваги, пригнічений емоційний стан, регресивна поведінка, яка відповідає меншому вікові.
11. Педагог може обговорити з дітьми ситуацію, яка склалася, ретельно добираючи слова. Будь-яка інформація повинна бути подана дитині, але у відповідності до її віку.
Не вживати слів "бомба", "граната", "не бійся", " викинь це з голови", "страшно".
Вживайте "тривожно", "схвильовано", "напружена ситуація".
Варто знати, що як би дітей не оберігати від інформації, вона до них буде надходити від інших.
12. Непотрібно навішувати на таких дітей ярлик «проблемна» дитина. Важливо побачити в ній особистість.
13. Підтримуйте постійний контакт з батьками дитини чи особами, які їх замінюють.
Бережіть себе! Миру усім!
