Дубенський ліцей №8

КОМП'ЮТЕРНА ЗАЛЕЖНІСТЬ

Термін «комп'ютерна залежність» з'явився в 1990 р. Психологи класифікують цю шкідливу звичку як різновид емо­ційної «наркоманії», спричиненої технічни­ми засобами. Головний зміст комп'ютерної залежності в тому, що комп'ютер починає керувати людиною. З часом для залежного підлітка стає важливим не результат гри, а процес, у якому втрачається контроль над часом.

Перші ознаки комп’ютерної залежності дитини:

• пропуски шкільних занять через ком­п'ютерну гру вдома або відвідування комп'ютерного клубу;

• просиджування біля комп'ютера у нічний час;

• приймання їжі під час комп'ютерної гри;

• асоціювання себе з героями комп'ю­терних ігор;

• відсутність інших захоплень, крім комп'ютерних ігор;

• віддавання переваги комп'ютерним іграм, а не спілкуванню;

• загальний час, проведений за грою, перевищує час виконання домашніх завдань, прогулянок, спілкування з батьками і однолітками, інших захоплень;

• дитина не уявляє, чим себе зайняти, коли комп'ютер зламався;

• конфлікти з батьками та їх шантажування у відповідь на заборону проводи­ти час за комп'ютером.

Підлітковий вік – це період формування цінностей, розширення соціальних контактів, а залежна дитина обмежує своє коло спілкування комп'ютером. В результаті цього в таких дітей спостерігаються відсутність життєвого досвіду, інфантилізм у вирішенні життєвих питань, труднощі в соціальній адаптації, бідність емоційної сфери, соматичні порушення (зниження гостроти зору, підвищена втомленість, порушення постави тощо), звуження кола інтересів, прагнення створити особистий світ, втеча від реальності. Замість подолання труднощів дитина поринає у комп'ютерну гру.

Вберегти дитину від появи в неї комп’ютерної залежності може можливість отримувати в реальному житті те, що їй може дати віртуальний світ, тоді дитина буде захищена від комп'ютерної та інших видів залежностей.

Для дітей важливим є:

— яскраве, насичене, цікаве життя;

— можливість відчувати азарт і ризик;

— можливість виражати агресію прий­нятним способом;

— можливість грати і реалізовувати свою цікавість;

— можливість повноцінно спілкуватися з батьками й однолітками.

Для профілактики комп'ютерної залежності у дітей батьки можуть керуватися психолого-педагогічними рекомендаціями:

1. Привчайте дитину правильно ставитися до комп'ютера: як до технічного пристрою, за допомогою якого можливо отримати знання і навички, а не як до засобу отримання емоцій.

2. Розробляйте з дитиною правила роботи за комп'ютером: 20 хв. комп'ютерної гри, З0 хв. заняття іншими видами діяльності.

3. Не дозволяйте дитині їсти і пити біля комп'ютера.

4. Не дозволяйте дитині грати в комп'ютерні ігри перед сном.

5. Домовляйтеся з дитиною виконувати ці правила.

6. Обговорюйте з дитиною покарання у разі, якщо дитина порушить домовленість.

7. Помічайте, коли дитина дотримуєть­ся ваших вимог, обов'язково скажіть їй про свої почуття радості та задоволення. Таким чином закріплюється бажана поведінка.

8. Не використовуйте комп'ютер як засіб для заохочення дитини. Під час хвороби і вимушеного перебування вдома комп'ютер не повинен стати компенсацією.

9. Допомагайте дитині долати негативні емоції, які завжди присутні в житті кожної людини (розчарування, сум, образа, агресія тощо), і які можуть підштовхнути дитину отримати полегшення за комп'ютерною грою.

Якщо ви помітили ознаки залежної комп'ютерної поведінки у дитини, дотримуйтесь рекомендацій:

1. Спостерігайте за поведінкою дитини під час її спілкування з друзями, якщо вони ще залишилися. Не залишайте без уваги телефонні розмови дитини, диски з іграми, які вона приносить від знайомих.

2. Звертайте увагу на ігри, в які грає ваша дитина, тому що деякі з них можуть стати причиною її безсоння, роздратованості, агресії, специфічних страхів.

3. Обмежуйте час роботи за комп'ютером. Різко забороняти працювати на комп'ютері не можна. Якщо дитина схильна до комп'ютерної залежності, вона може проводити за ним дві години в будні дні і три у вихідні. Обов'язково з перервами.

4. Запропонуйте інші можливості проведення часу. Спробуйте скласти список справ, якими можливо зайнятися у вільний час. Бажано, щоб у списку були сумісні заходи (походи в кіно, на природу, настільні ігри тощо).

5. Навчайте дитину критично ставитися до комп'ютерних ігор, показуючи, що це мала частина доступних розваг, що життя різноманітне, а гра не замінить спілкування.

6. У випадку, якщо ви не можете самостійно вирішити цю проблему, звертайтесь до психолога і в спеціалізовані психологічні центри. 

• < Назад