Одним із засобів активізації читацької діяльності на уроках української літератури є робота із запитаннями. Саме запитання допомагають учителю розвивати почуття і мислення школярів, читацьку культуру та творчі здібності, сприяють самореалізації учнів.
Що ж таке запитання? Запитання - це звернення до кого-небудь з метою одержання відповіді (виняток-риторичні запитання).
Основні функції запитань:
- пізнавальна (орієнтація у навколишньому (природа, соціум, культура): одержання нової інформації; уточнення нових і наявних відомостей).
- функція активізації пізнавальної діяльності (проблемні питання: "Пузир – постать смішна чи трагічна?");
- комунікативна (організація уважного слухання, пошуку відповіді тощо: "Чи згодні ви із…?");
- спонукальна (заохочення до саморефлексії: "Поясни, будь ласка, як ти дійшов такого висновку", "Що ти відчув, коли…?", "Як ти оцінюєш свою роботу?" тощо).
За логічною структурою запитання бувають закриті і відкриті. Відповідь на закриті запитання дається односкладна: так – ні (інколи або – або). Відкриті запитання передбачають розгорнуту відповідь, яка не може бути однозначною. Наприклад: Що ти відчував, читаючи твір? Як ви ставитесь до героя: жалієте, засуджуєте, розумієте? Чому?
Залежно від мети запитання поділяються на змістовні та організаційні. Змістовні включають у себе запитання про факти, явища, знання, думки, почуття, ставлення. Організаційні з’ясовують готовність учня до роботи (Чи готові ви розпочати розмову?)
За рівнем творчості запитання є:
- репродуктивні (Хто є головним персонажем твору?);
- продуктивні (Як твоя душа відгукнулася на прочитане?);
- творчі (Якби ти був на місці героя, як би ти діяв? Що відчував?).
На уроках літератури вчитель покликаний розвивати у школярів вміння ставити запитання. Той, хто вміє це робити, почувається більш упевнено. Тому важливим є уміння ставити запитання за спрямованістю:
- до змісту твору (Яка роль пейзажу у «Слові про похід Ігорів»? Яка роль вступного епізоду в повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять»?);
- до героя ( Чи змінюється Еней протягом твору? У чому? Що призвело до змін?);
- до автора (Яку мету ставив автор, пишучи цей твір? Як він добивається поставленої мети?);
- до однокласників (Чи погоджуєшся ти з автором?);
- до самого себе (Що я дізнався? Де я зможу застосувати ці знання? У чому я змінився?);
- до ходу результатів діяльності (Що ми робили? Який результат одержали? Чи задоволені ним?).
Вдало поставлені запитання розвивають і вдосконалюють творчі здібності учнів.
Запитання ставляться на різних етапах уроку.
І. Мотиваційний етап.
Які ваші очікування? З яким настроєм ви прийшли сьогодні на урок?
ІІ. Цілевизначення та планування.
Що я знаю про це? Що хочу дізнатися? Чому я хочу дізнатися про це? Що я думаю про це? Як мої цілі узгоджуються із загальними? Чи забезпечує їх досягнення мій рух уперед?
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
Запитання до змісту твору, автора, героя.
А також рефлексивні: З якою метою ми робили цю вправу? Які думки вона у вас викликала? Які почуття? Чому особисто ви навчилися? Що дізналися? Тощо.
ІV. Рефлексивно-оцінювальний.
Що я зрозумів і дізнався нового? Як я працював? Що найбільше зацікавило, здивувало? Які форми роботи сподобалися найбільше? Яку мету я ставив перед собою сьогодні? Чи досягнув я поставленої мети? Що я зрозумів сьогодні про себе? Які нові запитання з’явились у мене? Чи задоволений ти результатом своєї роботи? А самим процесом? Чому? Які зміни треба внести у подальшому?
Чи виникають проблеми у роботі із запитаннями? Так. У чому ж вони полягають?
1.Використання вчителем переважно закритих запитань, що передбачають односкладові відповіді.
2.Домінування репродуктивних запитань, які спрямовані тільки на відтворення знань.
3.Формування в учнів переконаності, що на будь-яке питання існує правильна відповідь і для того, щоб відповісти, потрібні лише знання і кмітливість.
4.Відсутність системної роботи з формування умінь ставити запитання.
Існує ряд прийомів, що розвивають уміння запитувати. Розглянемо деякі з них.
Питальні слова. Учням пропонується ряд питальних слів, з якими вони повинні скласти запитання до художнього твору, образу тощо. Наприклад, «запитання Квінтіліана»: Хто? Що? Навіщо? Де? Як? Коли?
Варіанти застосування:
1) учень ставить усі або кілька запитань;
2) те ж саме у парі з подальшим обговоренням і визначенням найкращих запитань;
3) робота за варіантами (1В – перше і друге запитання, 2В – третє, 3В – четверте і т.д.).
- Назад
- Вперёд >>
