Layout

Cpanel

Загальнонавчальні уміння читача

      Таке зміщення акцентів вимагає внесення суттєвих коректив у звичайний хід навчання:головна увага має зосереджуватися на забезпеченні умов(через задіяння відповідних методів,прийомів,видів,форм роботи)для самостійної роботи над власним читацьким розвитком.

      «У початкових класах ми дуже боязко,несміливо даємо в руки дитині інструмент без досконалого володіння яким неможливо уявити її…всебічний розвиток. А потім,у середніх класах,учителі вимагають,щоб інструмент цей у руках дитини діяв швидко і безвідмовно. Вчитель навіть не цікавиться,в якому стані цей інструмент,забуває,що його постійно треба налагоджувати і відточувати,не бачить,що часто індивідуальний інструмент в руках дитини зламався і лише через це дитина не може вчитись далі. А вчитель тим часом все кладе на робочий верстат усе новий і новий матеріал:обробляй,не лови гав,поспішай».

      Так сказав В.Сухомлинський про загальнонавчальні уміння. Їхня роль у процесі формування субєктності учня-читача визначальна.

      Як ми знаємо,загальнонавчальні уміння опановуються у процесі вивчення усіх предметів. Виокремлюють(різні автори по-різному)такі групи загальнонавчальних умінь:

  • пізнавальні(когнітивні)- це уміння аналізувати,систематизувати,оцінювати навчальний матеріал,робити узагальнення і висновки,встановлювати причинно-наслідкові зв’язки,виокремлювати головне тощо;
  • комунікативні– володіння усним і писемним мовленням;уміння налагоджувати спілкування;чути і розуміти інших,з повагою ставитись до чужих думок;брати участь у діалозі;виступати перед аудиторією та ін.
  • ;інформаційні – уміння добирати необхідні для виконання завдання джерела інформації;видобувати її;формулювати питання до тексту;представляти прочитане у вигляді таблиці,схеми,графіка та ін.;
  • організаційно-діяльнісні - уміння визначати цілі діяльності,планувати,організовувати,здійснювати,відрефлексовувати й оцінювати її тощо.

      Серед загальнонавчальних умінь окремішнє і вкрай важливе місце займають організаційно – діяльнісні. Насамперед тому,що саме вони забезпечують становлення суб’єктності учня,тобто спроможність керувати своєю діяльністю:

  • осмислювати сутність посталої проблеми;
  • формулювати цілі діяльності;
  • організовувати(визначити необхідні засоби,умови тощо) і здійснювати її;
  • проводити рефлексію і оцінювання досягнутого результату,процесу і своїх почуттів ( себе як субєкта).

За традиційного навчання акцент,як правило,робиться на предметних знаннях,уміннях і навичках,а із загально навчальних формуються ті,що стосуються опанування предметом:пізнавальні,комунікативні,частково інформаційні. Досвід діяльності і ставлення також обмежується найчастіше роботою із завданнями з конкретного предмета. Вироблення організаційно-діяльнісних умінь фактично ігнорується. Учень не є суб’єктом діяльності,він не осмислює її,не усвідомлює себе діячем.

      В умовах особистісно і компетентнісного зорієнтування навчання акцент зміщується із засвоєння знань про предмет на засвоєння знань про діяльність і,відповідно,на вироблення умінь не лише здійснювати,а й осмислювати її і себе як діяча.

      Основна освітня програма навчального закладу містить окремий розділ,присвячений розвитку універсальних навчальних(загальнонавчальних умінь):особистісних,регулятивних,комунікативних, пізнавальних. Досягнення запланованого результату забезпечується чотири міждисциплінарних програм: «Формування універсальних навчальних дій», «Формування ІКТ-компетентності учня», « Основи навчально-дослідної і проектної діяльності». «Основи смислового читання і робота з текстом».Перелік умінь ,якими повинен оволодіти випускник основної школи,складається з двох частинок:обов’язкової і бажаної для засвоєння.

      У частині ,що стосується регулятивних навчальних дій(ми їх називаємо організаційно-діяльнісними),програма передбачає,що випускник навчиться: цілевизначенню…;самостійно аналізувати умови досягнення цілей…;планувати шляхи досягнення цілей;встановлювати цільові пріоритети;вміти самостійно контролювати свій час і керувати ним;приймати рішення у проблемній ситуації…здійснювати констатувальний і попередній контроль за результатом і способом дії…;адекватно самостійно оцінювати правильність виконання дій і вносити необхідні корективи у виконання…

      Окрім того,випускник матиме змогу навчитися : самостійно ставити нові цілі…;будувати життєві плани ,часові перспективи;під час планування досягнення цілей самостійно,повно й адекватно враховувати умови і засоби їх досягнення;виокремлювати альтернативні способи досягнення цілей і вибирати найефективніший;основам саморегуляції…; здійснювати пізнавальну рефлексію та ін.

      Увага до проблем формування оргдіяльнісних умінь знайшли своє логічне продовження і в програмі з літератури,де зазначено,що випускник школи,зокрема,навчиться «визначати для себе актуальну і перспективну мету читання художньої літератури;вибирати твори для самостійного читання».

      На думку науковців,сучасний стан розвитку шкільної освіти обумовлює нові акценти,необхідність розв’язання проблеми формування загально навчальних умінь « на новому ідеологічному підґрунті – компетентнісному підході до навчання,що знаменує перехід школи від традиційної декларації «уміння вчитись» до реального засвоєння учнями цілісної системи. З’являється нова дефініція – «загально навчальні компетентності»».

Прапор україни

Актуально

Цікава інформація

Календар подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання