“Моя 14-річна дочка зовсім від рук відбилася: вона взагалі не реагує, коли я прошу її що-небудь зробити. Робить такий вигляд, ніби мене і немає зовсім поруч. А мені вже набридло повторювати:” Скільки разів тобі говорити ?! ! “- все одно немає ніякої відповіді.” Відстань! “- і то не завжди може сказати …”.
Знайома історія? Що ж робити в таких випадках, як “достукатися” до своєї дитини?
У цьому вам допоможуть наступні правила.
Наша дитина підростає, стаючи усе більш самостійною. Вважаючи її зовсім "дорослою", ми починаємо менш уважно слухати про те, як пройшов день дитини, а іноді й зовсім не запитуємо. І не підозрюємо про небезпеку, яка на нас чекає.
Навчання в школі далеко не всім дається легко і просто. Одні учні з інтересом і радістю вчаться і сприймають нові знання, інші не можуть зрозуміти і елементарного, постійно відстають за програмою. У даному випадку все залежить від безлічі чинників – вміння вчителів зацікавити і захопити предметом, особливостей організму дитини, її здібностей, рівня розвитку мислення і пам’яті, правильної мотивації. Велике значення має і ставлення батьків до навчання – одні діти прекрасно навчаються самостійно, для інших же обов’язковий постійний і невпинний контроль.
Успішність вашої дитини падає з року в рік або вона отримує лише середні оцінки, хоча, на вашу думку, могла би претендувати на вищий бал? Знаючи її здібності, ви впевнені, що вона може бути більш успішною у школі.
Детальніше на сайті Розвиток дитини
Прогулянки по лісу для міського жителя – рідкісна можливість відпочити на свіжому повітрі від міського шуму і суєти. М’який шелест листя, багатоголосий щебет птахів, діловите дзижчання комах … Все це – немов інший світ. Світ, напоєне ароматами зелені та квітів, світ, що живе своїм, незнайомій городянам життям. Щоб відпочинок в лісі залишив лише приємні спогади, необхідно дотримуватися основних правил безпеки і знати, як поводитися в лісі.
Багато століть тому людина жила у гармонії зі своєю природою. І з кінця XIX-го ст. життя принципово змінилося. Нині темп нашої діяльності став позамежним. Зараз людину ранить не ікло хижака і не спис ворога, а слово, думка, емоції.
